Свою точку зору на обговорювану тему висловив головний інженер найбільшої в області будівельної компанії – ТОВ «Тернопільбуд», заслужений будівельник Віталій Грузинський. На його думку, згадувана програма під назвою “Доступне житло” є лише гарною обгорткою до численних проблем. А їх справді чимало, і кожна з них не сприяє здешевленню кінцевого продукту будівничих, а швидше навпаки. Наприклад, у 2008 році держава запровадила аукціони на придбання земельних ділянок під новобудови, та будівельникам довелось півроку чекати, аби уряд дав офіційне роз’яснення по його окремих спірних позиціях. Зрештою, це є прямий заробіток держави на інвесторах житла, бо вартість земельної ділянки безперечно лягає в тариф квадратного метра. Та й після завершення будівництва ця земельна ділянка передається в користування ОСББ.

В рамках програми «Доступне житло»  Мінрегіонбуд торік оголосив конкурс на дофінансування в умовах кризи об’єктів житлового будівництва з високим ступенем готовності. Віталій Грузинський нагадав, що “Тернопільбуд” взяв у ньому участь, представив п’ять будинків, здійснив певний обсяг робіт, виграв змагання… і нічого з того не вийшло. В результаті Товариство здало будинок за власні кошти. Але ж на згаданий конкурс виготовляли купу необхідної документації, працівники витрачали робочий час і кошти на відрядження! Таке завершення державного конкурсу щонайменше дивує.

До слова, програмою Кабінету Міністрів передбачено у 2010 році виділення 1 млрд 87 млн. грн на будівництво доступного житла в Україні. Минулого року Тернопілля не отримало жодної копійки за цією програмою, чи не така доля чекає й нинішній рік?

Ще одна проблема – тарифи на  газ, яких  зараз існує аж п’ять. Минулого року всі будинки «Тернопільбуд» здавав з даховими котельнями, які були випробувані і передані на обслуговування в ОСББ. Проте різні тарифи на газ сприяли тому, що власники квартир почали встановлювати індивідуальне опалення, хоча це є далеко не кращим виходом із ситуації. Труби турбокотлів псують фасади, будинок дуже нерівномірно прогрівається, бо зазвичай в новобудовах проживають всього лиш 10-15% мешканців, при цьому  не опалюються під’їзди із сходовими клітками.

Віталій Йосипович розповів і про те, що для здешевлення вартості житла ось уже 15 років його фірма бореться за те, аби мережі тепло-,  водо-, електро-, газопостачання та зв’язку до об’єкта підводили самі ж власники магістралей, як це робиться за кордоном. Тим паче, що такий крок відразу здешевлює житло на 8 – 15 відсотків! Хоча в програмі це прописано, проте, як можна здогадатися  не виконується.

А на завершення В. Грузинський згадав про обіцяні Кабміном здешевлення іпотечних кредитів. У Законі України «Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі» вони лише задекларовані, а про реальні можливості отримати кредит на житлове будівництво, тим паче про його здешевлення і говорити не доводиться…

Загалом, проблем чимало. На жаль, держава не підставила плече будівельній галузі у подоланні кризи, як завше прагматично розсудивши, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.